Swing!

… Так звати циганську дівчинку у фільмі  режисера Тоні Гатліфа, якому ( як я тепер думаю) Кустуріца таки поступається… Бо на фоні Гатліфа його фільми власне про циган видаються якимись декоративними.  Однозначно фільм року, чи як там кажуть. Сюжет важко назвати карколомним: просто літо,  хлопець приїжджає на літо до бабусі, він хоче навчитись грати на гітарі... Ось власне й все. Вражає  неймовірно красивий відеоряд, така проста і трагічна історія кохання двох дітей, пронизлива музика (А-а-а, яка та музика!), ніякої особливої філософії, але кожен кадр насичений змістом, і навіть у сцені де горить гітара старого цигана немає нічого пафосного, бо це нормальний плин життя… Це щось що наближаєтья до мого уявлення про ідеальне кіно. І ніякого бруду, чорнухи, часом присущій європейському кіно — просто життя як воно є. Просто любов як вона є…